- очумілий
- —————————————————————————————очумі́лийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
очумілий — а, е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до очуміти … Український тлумачний словник
очумілість — лості, ж., розм. Стан за знач. очумілий … Український тлумачний словник
очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… … Словник синонімів української мови